Інформаційна система ЄС про хвороби тварин (ADIS)
призначена для реєстрації й документування стану здоров'я тварин відносно важливих інфекційних хвороб тварин, визначених у процесі категоризації в рамках Закону про здоров’я тварин.
Європейська комісія про Чуму тварин дрібних жуйних
Чума тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ)
Чума тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ, відома також, як чума овець і кіз) - це вірусна хвороба, що вражає переважно овець і кіз (домашніх і диких). Через високий рівень смертності хвороба завдає руйнівного впливу в країнах, де вівці й кози відіграють важливу роль у забезпеченні засобів до існування та економічного розвитку місцевих громад.
Для подолання тягаря хвороби Світова організація здоров’я тварин та Продовольча й сільськогосподарська організація ООН прийняли «Стратегію з контролю й ліквідації ЧТДЖ у світі». Мета якої — ліквідувати ЧТДЖ до 2030 року у всьому світі. Наразі 26 країн ЄС є вільними від ЧТДЖ. Однак, з огляду на поширення ЧТДЖ в сусідніх з ЄС країнах, необхідне підвищення обізнаності та епізоотичний нагляд для забезпечення раннього виявлення хвороби. Не менш важливим є готовність до ефективного обмеження поширення хвороб та ліквідації їх спалахів.
У 2021 і 2022 роках Комісія виділяє 0,1 млн євро і 0,08 млн євро, відповідно, двом країнам ЄС для підвищення обізнаності та раннього виявлення спалахів ЧТДЖ в ЄС.
Реалізація програми 2021 - 2022 рр.
Заходи контролю
Регламент (ЄС) 2016/429 («Закон про здоров'я тварин», ЗЗТ) встановлює правила профілактики й контролю хвороб тварин, що передаються тваринам чи людям, включаючи правила щодо обізнаності про хвороби, готовності й контролю. Регламент (ЄС) 2016/429 також передбачає, що для хвороб «категорії А» застосовуються особливі правила, що стосуються видів і груп видів тварин, що становлять значний ризик поширення певних хвороб, перерахованих як такі в Імплементаційному регламенті (ЄС) 2018/1882.
Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2020/687 від 17 грудня 2019 року, що доповнює Регламент (ЄС) 2016/429 Європейського Парламенту та Ради щодо правил профілактики й боротьби з певними перерахованими хворобами, доповнює правила щодо обізнаності про хвороби, готовності до них та боротьби з ними, що застосовуються відносно перерахованих хвороби, зазначених у статті 9(1)(а), (b) та (с) Регламенту (ЄС) 2016/429.
Заходи боротьби з хворобами, викладені в цьому Делегованому регламенті, мають застосовуватися до тварин і продуктів, отриманих від тварин, включаючи продукти тваринного походження, зародкові продукти, побічні продукти тваринного походження та похідні продукти.
Інші хвороби «категорії А»
Хвороби «категорії А» відповідно до Закону про здоров’я тварин.
Зараження вірусом Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби
Опис
Зараження вірусом Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби — це інфекційна вірусна хвороба великої рогатої худоби (Bison ssp., Bos ssp., Bubalus ssp.), що характеризується лихоманкою, болючими вузликами, що вражають всю шкіру, підшкірну клітковину та іноді м’язи, набряками, запалення поверхневих лімфовузлів і кульгавістю.
Ця хвороба викликається вірусом родини Poxviridae роду Capripoxvirus.
Спосіб поширення
Передача збудника можлива через інфіковану слину чи комах-переносників. Що стосується поширеності хвороби, то вона реєструється переважно в Африці на південь від Сахари та в Азії. Специфічного лікування немає, хоча інтенсивна антибіотикотерапія здатна усунути вторинну інфекцію. Існує можливість вакцинації гомологічними чи гетерологічними ослабленими вірусними вакцинами проти вірусу Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби.
Спеціальні заходи контролю
Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2021/1070 від 28 червня 2021 року, що встановлює спеціальні заходи контролю на обмежений період часу, пов’язані з інфекцією вірусу Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби.
Подальша інформація
- Дерматит вузликовий заразний великої рогатої худоби — СОЗТ — Світова організація здоров'я тварин
- GF-TADs – Постійна група експертів з Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби в Південно-Східній Європі
Зараження вірусом Чуми тварин дрібних жуйних
Опис
Чума тварин дрібних жуйних — гостра чи підгостра вірусна хвороба овець та особливо кіз, що характеризується раптовою лихоманкою, виділеннями з носа, набряком кон'юнктиви, бронхопневмонією, некротичним стоматитом і діареєю. Хвороба викликається вірусом родини Paramyxoviridae, роду Morbillivirus, антигенно близьким до вірусу Чуми великої рогатої худоби. У великої рогатої худоби та свиней інфекція протікає безсимптомно.
Сприйнятливі до ЧТДЖ види: Ovis ssp., Capra ssp., Camelidae, Cervidae.
Поширення хвороби
Хвороба передається шляхом безпосереднього контакту між тваринами.
Додаткова інформація
Чума тварин дрібних жуйних — СОЗТ — Світова організація здоров'я тварин
Зараження вірусом Лихоманки долини Ріфт
Опис
Лихоманка долини Ріфт — це вірусне захворювання наступних видів: Perissodactyla, Antilocapridae, Bovidae, Camelidae, Cervidae, Giraffidae, Hippopotamidae, Moschidae, Proboscidea. Характеризується лихоманкою, слабкістю, діареєю й блювотою, виділеннями з носа, абортами й високою смертністю новонароджених тварин. Люди надзвичайно сприйнятливі (основний зооноз).
Поширення хвороби
Хвороба передається через комарів як переносників чи резервуарних носіїв. Безпосереднє зараження людей відбувається при контакті з інфікованими тваринами та м'ясом.
Додаткова інформація
Лихоманка долини Ріфт — СОЗТ — Світова організація здоров'я тварин
Зараження вірусом Чуми великої рогатої худоби
Опис
Чума великої рогатої худоби, яку МЕБ оголосило ліквідованою у 2011 році, є вірусною хворобою домашньої та дикої великої рогатої худоби, овець і кіз, а також азійських свиней з високою смертністю, що характеризується лихоманкою, набряком слизової оболонки, а згодом і шлунково-кишковими розладами. Вірус належить до родини Paramyxoviridae, роду Morbillivirus.
Передається безпосередніми чи близькими опосередкованими контактами. Лікування не існує.
Додаткова інформація
Чума великої рогатої худоби — СОЗТ — Світова організація здоров'я тварин
Віспа овець та віспа кіз
Опис
Віспа овець і кіз є серйозними та надзвичайно заразними вірусними захворюваннями, що характеризуються лихоманкою, виділеннями з носа й значними висипаннями на шкірі.
Вісповіруси овець і кіз (капріпоксвіруси) тісно пов'язані між собою. Вони також споріднені з вірусом Дерматиту вузликового заразного великої рогатої худоби. Вірус залишається життєздатним у шерсті впродовж 2 місяців, а в приміщеннях — до 6 місяців.
Поширення хвороби
Хвороба передається шляхом безпосереднього контакту сприйнятливих тварин з інфікованими тваринами чи опосередковано через заражені знаряддя праці, транспортні засоби чи продукти (забруднену підстилку, корм чи воду), комах (механічні переносники). Можливе зараження повітряно-крапельним шляхом.
Додаткова інформація
Віспа овець та віспа кіз — СОЗТ — Світова організація здоров'я тварин
