9 жовтня 2025 року
СОЗТ та ФАО закликають учасників організацій посилити зусилля з ліквідації ЧТДЖ у світі
Чума тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) — це руйнівна хвороба, що завдає значних економічних збитків внаслідок загибелі тварин. З рівнем захворюваності й смертності, що досягає 100 % у неімунних популяціях тварин, ця висококонтагіозна вірусна хвороба становить серйозну загрозу для овець, кіз та деяких видів диких жуйних тварин.
Окрім впливу на здоров'я тварин, економічні збитки, пов'язані з ЧТДЖ, сягають 2,1 млрд доларів США щороку. З моменту свого першого виявлення в 1942 році ЧТДЖ поширилася на понад 70 країн Африки, Азії, Близького Сходу та Східної Європи, закріпившись у багатьох регіонах і становить серйозну загрозу для засобів до існування та нестабільних економік. Хвороба підриває засоби до існування, продовольчу та харчову безпеку, особливо в регіонах, де понад 330 мільйонів людей, переважно дрібні фермери й громади, що живуть натуральним господарством й залежать від дрібних жуйних тварин.
Необхідно докласти більше зусиль для досягнення цілей щодо ліквідації ЧТДЖ
Успішна ліквідація Чуми великої рогатої худоби у 2011 році, що підкреслила силу співпраці та спільних зусиль у захисті здоров'я тварин і засобів до існування людей, спонукала світову ветеринарну спільноту обрати ЧТДЖ наступною пріоритетною хворобою для ліквідації поряд зі Сказом, опосередкованим собаками. А у 2015 році Продовольча й сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) та Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ, заснована як МЕБ) започаткували Стратегію контролю й ліквідації ЧТДЖ (PPR GCES) у світі з амбітною метою ліквідувати цю хворобу до 2030 року.
За 10 років, що минули з моменту започаткування Стратегії контролю й ліквідації ЧТДЖ (PPR GCES) у світі, було досягнуто значного прогресу. Ініціативи включають реалізацію Сахельського регіонального проекту підтримки скотарства (PRAPS), кількох проектів ЄС з протидії ЧТДЖ та проектів Агентства з питань оборони США (DTRA), й серед іншого запускПанафриканської програми ліквідації ЧТДЖ й контролю інших пріоритетних хвороб дрібних жуйних тварин. Однак, ще багато потрібно зробити.
Подальше поширення ЧТДЖ у нові регіони і її закріплення в ензоотичних районах, що посилюється обмеженим доступом до ветеринарних послуг для маргіналізованих громад, залишаються величезними викликами для ліквідації цієї хвороби. Подолання цих бар'єрів є надзвичайно важливим для ліквідації ЧТДЖ, захисту засобів до існування та зміцнення продовольчої безпеки для деяких з найбільш вразливих груп населення у світі. Для забезпечення успіху Стратегії контролю й ліквідації ЧТДЖ (PPR GCES) у світі та зміцнення стійкості громад, що залежать від дрібних жуйних тварин, необхідні постійні та скоординовані зусилля світу.
Прихильність до світової співпраці
Дрібні жуйні тварини часто є найважливішим — а іноді і єдиним — активом, від якого залежить виживання деяких вразливих груп населення. Ліквідація ЧТДЖ відкриє економічні можливості як у національній, так і в міжнародній торгівлі, сприяючи зростанню й стабільності. Вівці та кози відіграють важливу роль у житті фермерів у багатьох регіонах, особливо жінок та молоді, які часто недостатньо представлені в державних і громадських органах.
З моменту запуску Стратегії контролю й ліквідації ЧТДЖ (PPR GCES) у світі стало зрозуміло, що спалахи хвороби можна контролювати, а імунітет стада поступово формувати шляхом створення державних механізмів фінансування основних заходів з профілактики хвороб тварин, впровадження сприятливої політики та правил, інвестицій у виробництво вакцин проти ЧТДЖ та її діагностику, підвищення обізнаності й навчання з технологій її профілактики й контролю.
Для досягнення успіху зусилля з ліквідації мають базуватися на добре розробленій, скоординованій стратегії, підкріпленій потужною інфраструктурою, а також інвестиціями у ветеринарні кадри. Ці зусилля мають бути визнані пріоритетними та визнані міжнародним суспільним благом завдяки політичній прихильності та мобілізації ресурсів. ФАО та СОЗТ закликають учасників організацій залишатися відданими інвестиціям у комплексні підходи, що зміцнюють ветеринарні служби та спроможність країн контролювати й ліквідувати ЧТДЖ, а також інші хвороби тварин. Разом ми здатні захистити галузь тваринництва і забезпечити засоби до існування тим, хто від неї залежить.