СОЗТ про ЧТДЖ

ЗМІСТ

Загальна інформація про Чуму тварин дрібних жуйних

Що таке Чума тварин дрібних жуйних?

Чума тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) — це вірусна хвороба, спричинена Морбілівірусом, близьким до вірусу Чуми великої рогатої худоби, що вражає кіз, овець та деяких диких тварин родичів домашніх дрібних жуйних, а також верблюдів. Вперше про неї повідомили в Кот-д'Івуарі в 1942 році.

ЧТДЖ характеризується високим рівнем захворюваності й смертності та спричиняє значний економічний вплив у регіонах Африки, Близького Сходу та Азії, де дрібні жуйні тварини є важливим джерелом засобів до існування.

В уражених тварин спостерігається висока температура і депресія, а також виділення з очей та носа. Тварини не здатні поїдати корм, оскільки рот покривається болючими ерозійними ураженнями, і тварини страждають від важкої пневмонії та діареї. Часто результатом хвороба є смерть.

ЧТДЖ входить до списку інфекційних хвороб тварин обов'язкових для повідомлення в СОЗТ. Країни-учасниці СОЗТ зобов'язані повідомляти СОЗТ про випадки та спалахи хвороби відповідно до положень Кодексу здоров'я наземних тварин.

На шляху до ліквідації ЧТДЖ до 2030 року

Чума дрібних жуйних (ЧТДЖ) — це інфекційна транскордонна хвороба, що завдає серйозних негативних соціально-економічних наслідків в доходах тваринників і, зокрема, для засобів до існування та продовольчої безпеки найбільш вразливих сільських громад, особливо жінок. СОЗТ та ФАО у своїй спільній стратегії контролю й ліквідації ЧТДЖ поставили за мету ліквідувати цю хворобу до 2030 року.

Подібність вірусу ЧТДЖ до вірусу Чуми великої рогатої худоби дозволяє використовувати уроки, отримані в процесі ліквідації ЧВРХ, в стратегії ліквідації ЧТДЖ.

У 2015 році в Абіджані, Кот-д'Івуар, високопосадовці та головні ветеринарні лікарі з 70 країн світу схвалили стратегію контролю та ліквідації ЧТДЖ у світі, що було підтверджено прийняттям Резолюції №25, проголосованої на 84-й Генеральній сесії Світової асамблеї делегатів СОЗТ. Відповідно до рекомендацій вищезгаданої конференції, ФАО та СОЗТ створили спільний секретаріат, який буде здійснювати нагляд за реалізацією прийнятої Стратегії.

Корисні компоненти

.

Поширення й вплив

Поширення ЧТДЖ

Вперше про ЧТДЖ повідомили в 1942 році в Кот-д'Івуарі.

Відтоді хвороба поширилася далеко за межі свого походження в Західній Африці. За останні 15 років її поширення було експоненціальним, і зараз ЧТДЖ присутня у понад 70 країнах Азії, Африки, Близького та Середнього Сходу, у 2016 році досягла Європи (Грузія).

Це має руйнівні наслідки для сімей, громад і країн.

Карта складена на основі даних, отриманих з піврічних звітів до липня 2018 року.

Контроль ЧТДЖ для досягнення соціального розширення прав і можливостей

Дрібні жуйні тварини мають величезне значення для життєдіяльності населення в багатьох регіонах світу. Переваги й прибутки, отримані від боротьби з хворобою, здатні призвести до підвищення продуктивності, продовольчої безпеки, отримання доходу та розширення соціальних прав.

Розподіл поголів'я овець та кіз

Африка, Близький Схід та Азія — регіони, які найбільше страждають від ЧТДЖ — утримують понад 80% світового поголів'я дрібних жуйних тварин.

Ці тварини в основному належать сімейним фермерам, які покладаються на них для отримання їжі та інших продуктів, таких як вовна та шкіра, для отримання доходу. Вони дають гній для підживлення сільськогосподарських культур, слугують страховкою на випадок неврожаю та посухи, а також сприяють забезпеченню продовольчої безпеки та харчування, життєдіяльності, національному економічному розвитку та загальному добробуту людей.

Таким чином, вівці та кози відіграють важливу роль у забезпеченні засобів до існування та продовольчої безпеки бідних сімей, а також сприяють національному економічному розвитку.

Стратегія боротьби й ліквідації ЧТДЖ у світі

Вирощуванням дрібної худоби особливо займаються жінки, оскільки вони становлять більшість тих, хто доглядає за тваринами. Їхні доходи дуже важливі для інвестицій у покращення харчування та навчання дітей. Таким чином, покращуючи стан здоров'я тварин популяції дрібних жуйних, ми здатні розширити можливості цих жінок і дати їхнім нащадкам кращі перспективи майбутнього.

Ліквідація ЧТДЖ сприяє вирішенню викликів у світі

Борючись із такою хворобою, як ЧТДЖ, ветеринари та параветеринарні фахівці роблять свій внесок у покращення здоров’я та добробут тварин. Але не лише... Роблячи це, вони також працюють над покращенням життям нашого суспільства. Роль ветеринарних служб є ключовою для розв'язання проблем у світі. Перегляньте це відео та дізнайтеся, як СОЗТ щодня підтримує їхні зусилля.

Стратегія боротьби й ліквідації ЧТДЖ у світі

СОЗТ та ФАО спільно розробили Стратегію боротьби й ліквідації ЧТДЖ у світі відповідно до рамкової програми прогресивної боротьби з транскордонними хворобами тварин у світі (GF-TADs).

Стратегія охоплює три компоненти:

1. технічний поетапний підхід (від етапу 1 до етапу 4) для контролю та ліквідації хвороби;
2. зміцнення ветеринарних служб для того, щоб мати можливість виконувати технічний компонент;
3. контроль інших пріоритетних хвороб дрібних жуйних тварин разом з ЧТДЖ з метою посилення впливу зусиль з контролю.

Поетапний підхід

Чотири етапи відповідають поєднанню зниження рівня епізоотичного ризику та підвищення рівня профілактики й контролю.

Етапи варіюються від етапу 1, коли проводиться оцінювання епізоотичного стану здоров'я тварин відносно ЧТДЖ, до етапу 4, коли країна-учасниця СОЗТ може надати докази відсутності циркуляції вірусу і готова подати заяву на отримання офіційного стану здоров'я тварин СОЗТ як країни, безпечної відносно ЧТДЖ.

Країн-учасниць СОЗТ знаходиться «нижче стадії 1», якщо немає доступних епізоотичних даних, і «вище стадії 4», якщо визнання офіційного стану здоров'я тварин СОЗТ вже завершено.

Стратегія забезпечує гнучкість для країн-учасниць СОЗТ, які також можуть скористатися варіантами скороченого шляху, як показано стрілками на діаграмі нижче.

Наприклад, країна-учасниця СОЗТ, яка на стадії 1 встановить, що вірус ЧТДЖ в країні не циркулює, може перейти безпосередньо до стадії 4.

Як визначити стадію країни?

Оцінюючи наступні 5 технічних елементів:

1. Система(и) діагностики ЧТДЖ;
2. Система(и) епізоотичного нагляду за ЧТДЖ;
3. Система(и) профілактики й контролю ЧТДЖ;
4. Правова база для профілактики й контролю ЧТДЖ;
5. Залучення зацікавлених сторін до контролю за ЧТДЖ.

Як оцінити еволюцію в межах етапу та від стадії до стадії?

Інструмент моніторингу й оцінювання ризику ЧТДЖ (ІМОРЧТДЖ) був спеціально розроблений для моніторингу й оцінювання запровадження Стратегії. Для оцінювання діяльності ветеринарних служб з підтримки технічної діяльності з контролю й ліквідації ЧТДЖ також використовується Інструмент оцінки ефективності ветеринарної служби (ЕВС СОЗТ).

Вакцинація

Уроки, винесені з програми ліквідації Чуми великої рогатої худоби у світі, демонструють, що використання високоефективної вакцини проти Чуми великої рогатої худоби, здатної імунізувати тварин проти всіх штамів вірусу Чуми великої рогатої худоби, стало життєво важливим фактором успіху кампанії. Аналогічно, ефективні вакцини проти ЧТДЖ доступні й здатні викликати довічний імунітет у вакцинованих тварин.

Таким чином, вакцинація є одним з ключових інструментів контролю ЧТДЖ і була визначена як основний варіант на Стадії 2 «Контроль» і Стадії 3 «Ліквідація» стратегії контролю й ліквідації ЧТДЖ у світі.

Реалізація стратегії

Програма ліквідації ЧТДЖ у світі: 2017-2021

ГПЛ — це багатокраїновий багатоетапний процес, що знизить рівні епізоотичного ризику та посилить профілактику й контроль за ЧТДЖ, спершу знизивши його поширеність у країнах, де наразі інфіковані. Це також розвине спроможність неінфікованих країн продемонструвати відсутність вірусу ЧТДЖ, що стане основою для офіційного визнання СОЗТ стану безпечної відносно ЧТДЖ.

Заплановані заходи на наступні п'ять років будуть спрямовані на:

1. Сприяння створенню сприятливого середовища та зміцненню ветеринарного потенціалу;
2. Підтримка систем діагностики й нагляду;
3. Ліквідація ЧТДЖ;
4. Координація й управління процесом на світовому, регіональному та національному рівнях.

Регіональні дорожні карти

Транскордонний характер ЧТДЖ вимагає узгодження дій у всіх країнах одного регіону.

Тому регіональна координація має важливе значення для успішної реалізації стратегії у світі.

Постраждалі країни були об'єднані в 9 регіонів, в яких прогрес по ліквідації ЧТДЖ буде оцінюватися на регіональних зустрічах з розробки дорожніх карт. Регіональні плани дій окреслюють заходи з контролю й ліквідації, що мають бути реалізовані на національному та регіональному рівнях.

Перший раунд зустрічей щодо регіональної дорожньої карти по боротьбі з ЧТДЖ відбувся в дев'яти постраждалих регіонах, і вже розпочато другий раунд, в рамках якого зустрічі будуть організовані для наступних трьох регіонів:

• Центральна Африка
• Близький Схід
• Організація економічного співробітництва Центральної Азії (ECO)

Ці зустрічі дозволили отримати детальне розуміння ситуації в кожній країні та скласти довгостроковий календар для ліквідації хвороби й підтримки країн у досягненні стану безпечних відносно ЧТДЖ. Цей регіональний огляд також допомагає підвищити обізнаність осіб, які приймають рішення, і сприяти мобілізації ресурсів на національному рівні.

Регіональний банк вакцин СОЗТ ЧТДЖ

Визнаючи, що ЧТДЖ можна ліквідувати й що вакцинація є ключовим фактором у досягненні цієї вкрай необхідної мети, у 2012 році в рамках програми «Стандарти вакцин і пілотного підходу до контролю ЧТДЖ в Африці» (VSPA), що фінансується Фондом Білла та Мелінди Гейтс. СОЗТ створила Банк вакцин проти ЧТДЖ для африканських країн, що відповідають критеріям.

У цій програмі підкреслено, що наявність високоякісних і відповідних вимогам СОЗТ вакцин ЧТДЖ є надзвичайно важливою для впровадження ефективних кампаній вакцинації. Це також демонструє роль регіонального банку вакцин СОЗТ у сприянні гармонізації методів контролю ЧТДЖ в Африці. Станом на червень 2016 року СОЗТ вже поставив понад 14 мільйонів доз вакцин проти ЧТДЖ до цільових африканських країн. Це включає 4 мільйони доз вакцин ЧТДЖ, придбаних безпосередньо країною в Африканському банку вакцин проти ЧТДЖ СОЗТ і доставлених за фінансової підтримки Світового банку.

Світовий банк також надає підтримку Банку вакцин СОЗТ ЧТДЖ для Африки через Регіональний проект підтримки скотарства Сахеля (PRAPS), шестирічний проект (2015-2020), спрямований на шість країн Західної та Центральної Африки. У цьому контексті 72,8 мільйона доз вакцин ЧТДЖ вже було замовлено через Африканський банк вакцин проти ЧТДЖ СОЗТ.

Наразі СОЗТ зміцнює й розширює свій банк вакцин ЧТДЖ, щоб у майбутньому продовжувати надавати своїм країнам-учасницям СОЗТ доступ до високоякісних вакцин за конкурентоспроможними цінами. У 2016 році СОЗТ зміцнила свій банк вакцин ЧТДЖ, обравши після міжнародного тендеру 2 виробників для постачання високоякісних вакцин за надзвичайно конкурентоспроможною ціною, доступною для країн.

Зміцнення ветеринарних служб

Стратегія ЧТДЖ у світі визнає, що висока якість ветеринарних служб є необхідною для успішного та сталого впровадження заходів профілактики й контролю ЧТДЖ (та інших основних транскордонних хвороб тварин), на додаток до інших їхніх повноважень та заходів, таких як безпечність харчових продуктів, запобігання стійкості до протимікробних засобів чи сприяння добробуту тварин.

Тому спроможність ветеринарних служб має зміцнюватись у міру розвитку країни. Це, і собі, створить більш економічно ефективні можливості для контролю над іншими пріоритетними хворобами тварин. Це буде досягнуто шляхом відповідного поєднання заходів, таких як вакцинація проти інших основних хвороб, епізоотичні дослідження, діагностичні заходи та лікування.

Шлях СОЗТ ЕВС слугуватиме для оцінки відповідності ветеринарних служб стандартам СОЗТ, для визначення вагомості прогалин, що необхідно усунути для відповідності, та розв'язання інших питань, таких як ветеринарні лабораторії, відповідне законодавство та освіта.

Офіційний стан здоров'я тварин відносно ЧТДЖ

Відповідно до процедури офіційного визнання стану здоров'я тварин відносно ЧТДЖ, що застосовується СОЗТ, ця сторінка надає доступ до Списку країн-учасниць СОЗТ, офіційно визнаних безпечними відносно Чуми тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) шляхом прийняття резолюції Всесвітньою асамблеєю делегатів (Асамблеєю) СОЗТ на Генеральній сесії у травні кожного року.

Країна-учасниця, що прагне бути офіційно визнаною безпечною відносно ЧТДЖ, має подати заяву, згідно із викладеною в Главі 1.6 Кодексу здоров'я наземних тварин (Наземного кодексу) процедурою, й дотримуватися усіх вимог, зазначених у Кодексі здоров'я наземних тварин відносно ЧТДЖ. Наукова комісія з хвороб тварин СОЗТ (Наукова комісія) відповідає за проведення від імені Асамблеї оцінювання заяв країн-учасниць СОЗТ на відповідність їх стандартам СОЗТ. Оцінювання, яке проводить Наукова комісія, ґрунтується на рекомендаціях, сформульованих відповідною спеціальною групою, до складу якої входять фахівці по боротьбі з хворобами тварин світового рівня.

Після спалаху хвороби або коли Наукова комісія визначає, що умови для демонстрації відповідності відповідним вимогам Кодексу здоров'я наземних тварин більше не виконуються, стан здоров'я тварин відносно хвороби може бути призупинено. Наукова комісія може прийняти рішення про відновлення призупиненого стану здоров'я тварин відносно хвороби, якщо країна-учасниця подала заяву, яка відповідає всім вимогам, необхідним для відновлення офіційного стану здоров'я тварин відносно хвороби, викладеним у відповідних главах Кодексу здоров'я наземних тварин. Про призупинення та відновлення стану здоров'я тварин відносно хвороби оголошує Генеральний директор СОЗТ після консультації з Науковою комісією, а їх список оновлюється до ухвалення нової резолюції Асамблеєю у травні наступного року.

Країни-учасниці з офіційно визнаним СОЗТ станом здоров'я тварин «безпечним відносно хвороби» мають щорічно подавати форму підтвердження до кінця листопада кожного року.

Карта стану здоров'я тварин відносно ЧТДЖ

Список країн-учасниць СОЗТ, офіційно визнаних безпечними відносно ЧТДЖ

Відповідно до Резолюції № 17 (90-та Генеральна сесія, травень 2023 р.)

Країни-учасниці СОЗТ, офіційно визнані безпечними відносно ЧТДЖ відповідно до положень Глави 14.7. Зараження вірусом Чуми тварин дрібних жуйних:

(1) Включаючи Аландські острови.
(2) Включаючи Французьку Гвіану, Гваделупу, Мартиніку, Реюньйон, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен, Сен-П'єр і Мікелон.
(3) Включаючи Азорські острови та Мадейру.
(4) Включаючи Балеарські та Канарські острови.
(5) Включаючи Кайманові острови, Гернсі (включаючи Олдерні та Сарк), острів Мен, Джерсі, Святої Єлени та Фолклендські (Мальвінські) острови. (Між урядом Аргентини та урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії існує суперечка щодо суверенітету над Фолклендськими (Мальвінськими) островами (див. резолюцію 2065 (XX) Генеральної Асамблеї ООН).
(6) Включаючи Американське Самоа, Гуам, Північні Маріанські острови, Пуерто-Рико та Віргінські острови США.

Список зон країн-учасниць СОЗТ, офіційно визнаних безпечними відносно ЧТДЖ

Країни-учасниці СОЗТ, визнані такими, що мають зону, безпечну відносно ЧТДЖ, відповідно до положень Глави 14.7. Зараження вірусом Чуми тварин дрібних жуйних Кодексу здоров'я наземних тварин СОЗТ:

Намібія: (Карта)

+ одна зона, розташована на південь від Ветеринарного кордону, визначеного делегатом Намібії в документі, адресованому Генеральному директору в листопаді 2014 року.

(7) За детальною інформацією щодо розмежування зони країни-учасниці СОЗТ, визнаної безпечною відносно ЧТДЖ, запити слід адресувати Генеральному директору СОЗТ.

Дослідницька мережа просуває ініціативи зі знищення Чуми тварин дрібних жуйних у світі

Опубліковано 5 лютого 2024 року

Успішне завершення шостої щорічної зустрічі Дослідницької й експертної мережі з Чуми тварин дрібних жуйних у світі (ЧТДЖ) (ДЕМС-ЧТДЖ) знаменує собою значний крок вперед у поточних зусиллях з ліквідації ЧТДЖ. Подія, що відбулася в Бенгалуру, Індія, з 28 по 30 листопада 2023 року, стала платформою для провідних дослідників, експертів та зацікавлених сторін, які беруть участь у боротьбі з Чумою тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ), для обміну передовими дослідженнями, досвідом та ідеями, спрямованими на підтримку програми ліквідації ЧТДЖ.

На цій зустрічі були представлені останні результати та досвід досліджень і заходів, проведених учасниками мережі, а основні доповідачі збагатили дискусії щодо важливих тем. Запрошення до тез дозволило учасникам мережі поділитися своїми останніми роботами з різних тем, включаючи нові технології, епізоотологію, епізоотичний нагляд, діагностику, вакцинацію та інші методи контролю.

Зустріч у Бенгалуру підготувала основні рекомендації щодо пріоритетів досліджень на підтримку ліквідації ЧТДЖ. Вони включають визначення та картографування епісистем на основі соціально-економічних, епізоотологічних і молекулярних факторів домашніх і диких тварин. Пріоритети досліджень також включають передачу вірусу овець і кіз, нетипових носіїв, таких як верблюди та свині, валідацію серологічних методів досліджень на антитіла й антигени, стратегії вакцинації, соціально-економічні оцінки, а також впровадження підходів «Єдиного здоров'я» на рівні громад.

На тлі постійних зусиль по боротьбі з ЧТДЖ у світі, результати 6-ї щорічної зустрічі ДЕМС-ЧТДЖ підкреслюють вирішальну роль спільних досліджень та обміну досвідом у досягненні амбітної мети — ліквідації цієї руйнівної хвороби тварин до 2030 року. Очікується, що ці оновлення та подальші дискусії відіграватимуть значну роль у просуванні реалізації третього етапуПрограми з ліквідації ЧТДЖ у світі (ПЛС ЧТДЖ), визначаючи пріоритети для додаткових досліджень у поточній боротьбі з ЧТДЖ.

ЧТДЖ, дуже заразна та смертельна хвороба тварин, що вражає домашніх дрібних жуйних і диких парнокопитних, становить значну загрозу в 68 країнах. Визнаючи її вплив на овець та кіз, що є важливими джерелами харчування й доходу для мільйонів людей у всьому світі, ФАО та Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ) у 2015 році запустилиСтратегію контролю й ліквідації ЧТДЖ у світі (СКЛС ЧТДЖ). Згодом, у листопаді 2022 року, були запущені другий і третій етапи програми ліквідації ЧТДЖ у світі, (ПЛС ЧТДЖ) відомі як «План ліквідації ЧТДЖ до 2030 року». Цей план окреслює ключові стратегії та етапи контролю з головною метою — ліквідації ЧТДЖ у світі до 2030 року. Враховуючи епізоотичний стан та транскордонний характер хвороби, у плані підкреслюється необхідність боротьби з ЧТДЖ та іншими хворобами на рівнях епісистеми.

Успіх проекту ПЛС ЧТДЖ «План ліквідації ЧТДЖ до 2030 року» залежить від інноваційних досліджень, а мережа ДЕМС-ЧТДЖ слугує важливим форумом для науково-технічної співпраці. Створена у 2018 році, мережа сприяє обміну інформацією, координації й співпраці між дослідниками та виконавцями, які підтримують ліквідацію ЧТДЖ.

Об'єднана в чотири тематичні групи, що зосереджуються на нетипових носіях, носіях дикої фауни, соціально-економічних аспектах та стратегії вакцинації, мережа відіграє ключову роль у досягненні цілей, визначених під час зустрічі ДЕМС-ЧТДЖ у 2019 році. У дусі ПЛС ЧТДЖ було створено 5-ту тематичну групу (епісистема). Ключовою метою оцінки епісистем є ідентифікація основних резервуарних популяцій і розрізнення резервуарних популяцій від випадково заражених популяцій. Основними резервуарами в епісистемах ЧТДЖ є популяції овець і кіз, необхідні й достатні для ефективної циркуляції вірусу впродовж невизначеного часу. До завдань цих груп входить інформування мережі про результати досліджень у відповідних галузях знань та надання консультацій щодо пріоритетів досліджень для підтримки програми з ліквідації ЧТДЖ у світі (ПЛС ЧТДЖ).

У найближчі роки, коли ми прагнемо реалізувати окреслені стратегії та основні етапи ПЛС ЧТДЖ, очікується, що постійні оновлення й обговорення в спільноті ДЕМС-ЧТДЖ сформують траєкторію наших зусиль. Дух співпраці, продемонстрований в Бенгалуру, є дороговказом, який підкреслює, що завдяки спільним знанням і скоординованим діям ми дійсно здатні реалізувати бачення світу, безпечного відносно Чуми тварин дрібних жуйних до 2030 року.

Більше інформації

Чума тварин дрібних жуйних - Fao.org
Чума тварин дрібних жуйних - Woah.org
Публікація: Програма ліквідації ЧТДЖ у світі
Публікація: Програма ліквідації ЧТДЖ у світі II й III: Огляд плану заходів

Перші спалахи Чуми тварин дрібних жуйних у Греції й Румунії

Опубліковано 14 серпня 2024 р.

У липні 2024 року заразний вірус Чуми тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) вперше був виявлений у Греції й Румунії, що раніше були офіційно безпечними від цієї хвороби. Ця вірусна інфекція становить значну загрозу для овець, кіз та деяких диких копитних, рівень захворюваності сягає 100%, а смертності - 80%. ЧТДЖ серйозно впливає на виробництво м'яса й молока, та не передається людям.

Як у Греції, так і в Румунії було запроваджено заходи контролю, включаючи зонування, обмеження переміщення, посилення нагляду та ліквідацію інфікованих тварин в господарствах. Станом на 9 серпня 2024 року Греція повідомила про 47 спалахів хвороби з понад 2000 випадків, тоді як Румунія повідомила про 56 спалахів хвороби з понад 5000 випадків через Всесвітню інформаційну систему здоров'я тварин СОЗТ (ВІСЗТ). Поточні епізоотологічні й лабораторні дослідження мають на меті зрозуміти шляхи передачі й масштаби циркуляції вірусу.

Раніше цього року спалахи ЧТДЖ були зафіксовані в Кавказькому регіоні: вісім спалахів хвороби у Туреччині в період з 1 січня 2024 року по 4 липня 2024 року, як повідомляє ADIS1, і виявлення в Грузії вперше з 2016 року, як повідомляє ВІСЗТ. Хоча безпосереднього зв'язку між цими подіями й поточним станом в Греції й Румунії не встановлено, розслідування, що тривають, підкреслюють ризик занесення ЧТДЖ в Європу і на Кавказ.

Греція та Румунія історично були безпечними відносно ЧТДЖ, що означає, що хвороба не виявлялась в країні продовж щонайменше 25 років. Таким чином, обидві країни за станом наданим Всесвітньою організацією здоров’я тварин (СОЗТ) - безпечні відносно ЧТДЖ, що є офіційним визнанням безпечності країни відносно вірусу ЧТДЖ. Цей стан є важливим, оскільки він сприяє міжнародній торгівлі та зміцнює довіру торгівельних партнерів до стандартів відносно стану здоров'я тварин в країнах. Хоча стан країн, безпечних відносно ЧТДЖ, тимчасово призупинено у зв'язку з нещодавніми спалахами хвороби, вони можуть відновити цей стан продемонструвавши успішну боротьбу зі спалахами хвороби та подавши заяву на відновлення статну відповідно до міжнародних стандартів СОЗТ (Стаття 14.7.7. Наземного кодексу).

Основні рекомендації СОЗТ

СОЗТ рекомендує ветеринарним службам вжити наступних заходів:

• Підвищити обізнаність: навчати фермерів, ветеринарів та інших фахівців, які контактують зі сприйнятливими видами, виявляти й повідомляти про клінічні ознаки, що вказують на зараження ЧТДЖ, такі як висока температура, діарея, виділення з носа, сльозотеча та слиновиділення, що можуть стати слизово-гнійними та призвести до смерті.
• Оновлювати оцінку ризику: переглядати оцінювання ризику, щоб відображати нову доступну інформацію про поширення хвороби.
• Оновити план заходів на випадок надзвичайного стану: перевірити плани заходів на випадок надзвичайного стану шляхом імітаційних навчань й боротися з дезінформацією шляхом проведення інформаційних кампаній та роз'яснювальної роботи серед населення.
• Забезпечувати прозорість: підтримувати прозорість і своєчасно повідомляти про випадки захворювання.

Регіональна співпраця має важливе значення для координації стратегій і заходів, спрямованих на стримування транскордонного поширення ЧТДЖ. Країни мають працювати спільно, щоб розробити та впровадити комплексні плани для подолання спалахів хвороби й запобігання подальшій передачі інфекції.

Зусилля по боротьбі з хворобами в Греції та Румунії підтримуються Європейською комісією та CIRAD, визначеною СОЗТ та Європейським Союзом, як довідкова (референтна) лабораторія. З 2015 року СОЗТ співпрацює з Продовольчою й сільськогосподарською організацією Об'єднаних Націй (ФАО) в рамках рамкової програми прогресивного контролю транскордонних хвороб тварин у світі (ГРППК-ТХТ), з метою сприяння ліквідації ЧТДЖ та посилення координації й співпраці між партнерами.

СОЗТ також створила банк вакцин проти ЧТДЖ для забезпечення швидкого доступу до якісних вакцин на договірних умовах. Цей ресурс підтримує зусилля з вакцинації, спрямований на контроль і, зрештою, на ліквідацію ЧТДЖ в забруднених регіонах.

СОЗТ залишається відданою підтримці постраждалих країн та зміцненню зусиль з ліквідаціїЧТДЖ у світі. Сприяючи міжнародній співпраці, спільно ми здатні захистити галузь тваринництва та зберегти засоби до існування залежних від них людей.

ЧТДЖ: Постійна загроза для засобів до існування фермерів

Опубліковано 13 листопада 2025 року

Дрібні жуйні тварини, такі як вівці й кози, відіграють важливу роль у житті фермерів у багатьох регіонах. Сім'ї фермерів, особливо жінки та молодь, покладаються на цих тварин для отримання харчів та інших продуктів, таких як вовна й шкіра, для отримання доходу.

Вони забезпечують гноєм для удобрення посівів, слугують страховкою від неврожаю й посухи, а також сприяють економічному розвитку країни й загальному добробуту громад. Дрібні жуйні тварини часто є найважливішим, а іноді і єдиним активом, від якого залежить виживання певних груп населення. У цих громадах величезної шкоди завдає Чума тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) – надзвичайно заразна вірусна хвороба, яке становить значну загрозу для овець, кіз та певних видів диких жуйних тварин.

З моменту свого першого виявлення в 1942 році ЧТДЖ поширилася на понад 70 країн Африки, Азії, Близького Сходу й Східної Європи, закріпившись у багатьох регіонах. Збитки, спричинені ЧТДЖ, виходять за межі уражених тварин, вони включають зниження продуктивності, що призводить до зменшення доходів від стада, втрату харчування і навіть втрату способу життя. «Для кочових скотарів ЧТДЖ — це більше, ніж хвороба: вона загрожує їх існуванню, продовольчій безпеці та культурній ідентичності», — каже експерт зі скотарства д-р Амарсанаа Лхагвасурен. «Дрібні жуйні тварини відіграють центральну роль у їх способі життя».

У 2015 році Продовольча й сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) та Світова організація здоров'я тварин (СОЗТ) започаткували Стратегію боротьби й ліквідації у світі Чуми тварин дрібних жуйний (ЧТДЖ СБЛС) з амбітною метою ліквідувати цю хворобу до 2030 року. Через десять років ми бачимо, що стійкі, скоординовані зусилля світу залишаються як ніколи необхідними для забезпечення ліквідації ЧТДЖ та зміцнення стійкості громад, які залежать від тварин дрібних жуйних.

Подальше поширення ЧТДЖ у нові регіони і її закріплення в ензоотичних районах, що посилюється обмеженим доступом до ветеринарних послуг для маргіналізованих громад, робить ліквідацію цієї хвороби складним завданням, але не неможливим. Успіх залежить від впровадження таких ключових заходів, як суворий контроль переміщення тварин, вакцинація, освіта, інвестиції в добре оснащену ветеринарну службу та підтримка громад, найбільш вразливих від цієї хвороби.

Жінки та молодь, зокрема, часто першими виявляють ознаки захворювання у тварин, оскільки вони тісно залучені до щоденного догляду за ними. Попри це, вони залишаються недостатньо представленими в офіційних ветеринарних системах, виключені з ключових процесів прийняття рішень і недостатньо підготовлені для ефективного реагування на хворобу. «Ми маємо визнати, підтримати й посилити голос кочових жінок та молоді», – закликає д-р Лхагвасурен. «Жінки та молодь не є лише бенефіціарами втручань. Вони є важливими партнерами й лідерами, чиї знання, турбота й погляди мають вирішальне значення для успіху зусиль з ліквідації хвороби». Д-р Мензіс поділяє цю думку, додаючи: «Залучення кочових скотарів, особливо жінок та молоді, не є опціональним; це є необхідною умовою для ліквідації ЧТДЖ».

Коли сім'ї мають економічну незалежність, вони здатні краще планувати своє життя, їм більше не доводиться переїжджати на великі відстані, щоб вижити, що зменшує незаконне переміщення тварин й сприяє регулюванню міграції з сільської місцевості до міст. Вони можуть віддавати дітей до школи, диверсифікувати доходи сім'ї, краще дбати про довкілля й опосередковано сприяти розв'язанню проблеми захисту, особливо в умовах нестабільності, що зростає, зміни клімату й інших нових загроз.

Чума тварин дрібних жуйних – це не лише захворюваність і смертність овець і кіз, але й засоби до існування, харчування, здоров'я та доступ до освіти й медичного обслуговування. Тому СОЗТ закликає своїх учасників взяти на себе зобов'язання посилити співпрацю та взаємодію з метою впровадження узгоджених стратегій ліквідації цієї хвороби. Це можливо лише за умови скоординованих і узгоджених зусиль з мобілізації ресурсів. Чума тварин дрібних жуйних є пріоритетною хворобою, і її ліквідація залежатиме від зобов'язань учасників і їхню здатність мобілізувати внутрішні ресурси. Ми закликаємо уряди й партнерів, що надають ресурси, надати пріоритет фінансуванню заходів з її ліквідації. У такий спосіб ми зможемо захистити засоби до існування, посилити продовольчу безпеку й побудувати стійке майбутнє для громад, які залежать від дрібних жуйних тварин як джерела засобів до існування.